юродствувати
ЮРОДСТВУВАТИ, ую, уєш, недок. 1. Бути юродивим (у 2 знач.).
2. Чинити юродства (у 2 знач.). [Грицько:] Чого ви, Лука Семеновичу, юродствуєте? Якби ви знали, як то негарно збоку дивитись (Мирний, V, 1955, 153); - От пішов на пенсію, здам перепустку, може, й в інститут не пускатимуть,- юродствував Комаренко (Собко, Срібний корабель, 1961, 219).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | юродствую | юродствуємо |
2 особа | юродствуєш | юродствуєте |
3 особа | юродствує | юродствують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | юродствуватиму | юродствуватимемо |
2 особа | юродствуватимеш | юродствуватимете |
3 особа | юродствуватиме | юродствуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | юродствував | юродствували |
Жіночий рід | юродствувала | |
Середній рід | юродствувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | юродствуймо | |
2 особа | юродствуй | юродствуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | юродствуючи | |
Минулий час | юродствувавши |