яблунька
ЯБЛУНЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до яблуня. Посажу коло хатини На вспомин дружині І яблуньку і грушеньку, На вспомин єдиній! (Шевч., II, 1963, 374); Він повільно розплющив очі і радісно вразився: просто над ним, вся в цвіту, розкинулась віттям тендітна яблунька (Гончар, III, 1959, 315); Молоді яблуньки тримають на вітах червонобокі яблука (Цюпа, Добротворець, 1971, 117); *У порівн. Неллі розцвіла, як та молода яблунька, що вперше вкривається ніжно-рожевим квітом, і всі любуються нею (Ірчан, II, 1958, 119).
@ Недалеко відкотиться яблучко (яблуко) від яблуньки див. відкочуватися.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | яблунька | яблуньки |
Родовий | яблуньки | яблуньок |
Давальний | яблуньці | яблунькам |
Знахідний | яблуньку | яблуньки |
Орудний | яблунькою | яблуньками |
Місцевий | на/у яблуньці | на/у яблуньках |
Кличний | яблунько | яблуньки |