язиковий
ЯЗИКОВИЙ, а, е. 1. Прикм. до язик 1. В тієї жінки принаймні язикові мускули були насправжки античного складу (Крим., Вибр., 1965, 358); // Приготовлений з язика, язиків. Язикова ковбаса.
2. заст. Мовний (у 1 знач.). Опріч язикових спорів, галицька інтелігенція займалася високою політикою (Коцюб., III, 1956, 29); На саму балюстраду галереї опиралися ліктями Мільця й Регіна, ждучи на язиковий турнір, що мав розпочатись незабаром у цій залі (Фр., VI, 1951, 267).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | язиковий | язикова | язикове | язикові |
Родовий | язикового | язикової | язикового | язикових |
Давальний | язиковому | язиковій | язиковому | язиковим |
Знахідний | язиковий, язикового | язикову | язикове | язикові, язикових |
Орудний | язиковим | язиковою | язиковим | язиковими |
Місцевий | на/у язиковому, язиковім | на/у язиковій | на/у язиковому, язиковім | на/у язикових |