язичество
ЯЗИЧЕСТВО, а, с. Загальне позначення дохристиянських політеїстичних релігій на відміну від монотеїстичних (християнства, магометанства і т. ін.); поганство. До пори язичества сягають так звані русальські пісні, які зберегли до наших днів язичеський характер (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 506); Порівнюючи з язичеством, християнство було прогресивним явищем (Рад. Укр., 14.IX 1946, 2).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | язичество | язичества |
Родовий | язичества | язичеств |
Давальний | язичеству | язичествам |
Знахідний | язичество | язичества |
Орудний | язичеством | язичествами |
Місцевий | на/у язичестві | на/у язичествах |
Кличний | язичество | язичества |