ясеновий
ЯСЕНОВИЙ, а, е. Прикм. до ясен. Кружляли ясенові мітелки малі (Рудь, Дон. зорі, 1958, 45); // Який складається з ясенів. Чебрець вабить до себе гаї - ясенові, берестові, черемхові, й сам губиться в них, однак ненадовго - зразу ж за Вавілоном вигулькує з-під старих вільх (Земляк, Лебедина зграя, 1971, 3); // Обсаджений ясенами. В думках він линув на Україну.. Бачив ясенову вулицю в райцентрі, а під ясенами знайомий будинок, в якому завжди відчував себе, як удома (Цюпа, Добротворець, 1971, 42); //Зробл. з ясена. Він присів на ясенове крісло з трохи відкинутою назад спинкою (Ільч., Петерб. осінь, 1956, 49); Батько охоче нас навчав, тільки вимагав водити по літерах не пальцем, а вказівкою [указкою], виструганою з ясенової тріски (Панч, На калин. мості, 1965, 29).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | ясеновий | ясенова | ясенове | ясенові |
Родовий | ясенового | ясенової | ясенового | ясенових |
Давальний | ясеновому | ясеновій | ясеновому | ясеновим |
Знахідний | ясеновий, ясенового | ясенову | ясенове | ясенові, ясенових |
Орудний | ясеновим | ясеновою | ясеновим | ясеновими |
Місцевий | на/у ясеновому, ясеновім | на/у ясеновій | на/у ясеновому, ясеновім | на/у ясенових |