іграшка
ІГРАШКА, и, ж. 1. Річ, призначена дітям для гри; забавка (у 1 знач.). Нема в їх [дітей] ні забавок, ані іграшок дитячих (Вовчок, І, 1955, 30); Іграшки та книжки не цікавили, не розважали її (Забіла, Катруся.., 1955, 56); * У порівн. Неквапливо й спокійно витяг [Філіпп] шабельку, легеньку, наче іграшку (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 275).
@ Бути (стати і т. ін. ) іграшкою чиєю, у чиїхось руках - бути в цілковитій залежності від кого-, чого-небудь. Вона стала тоді іграшкою в чужих руках, і хоч все те й робилося із найкращими намірами, але життя їй було зламане (Збан., Сеспель, 1961, 183).
2. рідко. Те саме, що забавка 2. [Олена:] Яку чудну іграшку видумав Андрій: заховався, а ти його й шукай! (Кроп., І, 1958, 488); - Кохання моє було задля його тільки іграшкою (Н.-Лев., III, 1956, 342).
@ За іграшку (іграшки) що кому: а) (у сполуч. з дієсл. дістатися, датися і т. ін. ) легко (дістатися, датися і т. ін.). Йосипові і грамота за іграшку далася... (Мирний, IV, 1955, 44); б) (у сполуч. з дієсл. бути) немов забавка. Став ходити [Івась] біля волів, додивлятися до плуга, до борони. Спершу й це все було хлопцеві за іграшку (Мирний, І, 1949, 182); На іграшки - для забави. Хлоп'я в садку собі гуляло Та й забажало На іграшки ужа піймать (Гл., Вибр., 1951, 22): Не в іграшку - те саме, що Не на жарт (див. жарт). [Сербин:] А вона, здається, не в іграшку закохалась у мене (Вас., III, 1960, 23); Не іграшки - те саме, що Не жарт (див. жарт). Не іграшки, не жарт - В зубах собачих побувати (Гл., Вибр., 1951, 121).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | іграшка | іграшки |
Родовий | іграшки | іграшок |
Давальний | іграшці | іграшкам |
Знахідний | іграшку | іграшки |
Орудний | іграшкою | іграшками |
Місцевий | на/у іграшці | на/у іграшках |
Кличний | іграшко | іграшки |