ідеальний
ІДЕАЛЬНИЙ, а, е. 1. Який існує в свідомості, уяві; абстрактний, уявний; протилежне дійсний. Ідеальний світ; // у знач. ім. ідеальне, ного, с. Ой гори, гори! Яка в вас краса! ..Дивишся на вас і сам незчуєшся, як душею піднімаєшся в сферу ідеального (Н.-Лев., II, 1956, 398).
2. Який відповідає поняттю про ідеал (у 2 знач.); вимріяний, неземний. Зовсім мужик не такий ідеальний, яким його малюють теперішні паничі (Коцюб., І, 1955, 462); В її мріях перекинувся він у якогось ідеального мужчину, наймудрішого й найліпшого (Март., Тв., 1954, 356); Ідеальне кохання.
3. Досконалий, відмінний, чудовий. Цілий день гуляю і через те маю ідеальний шлунок, так наче ніколи не слабував (Коцюб., III, 1956, 335); Панночка була.. гарна, ідеальної вроди (Л. Укр., III, 1952, 744); Молодь виявила ідеальну дисциплінованість (Гур., Друзі.., 1959, 149).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | ідеальний | ідеальна | ідеальне | ідеальні |
Родовий | ідеального | ідеальної | ідеального | ідеальних |
Давальний | ідеальному | ідеальній | ідеальному | ідеальним |
Знахідний | ідеальний, ідеального | ідеальну | ідеальне | ідеальні, ідеальних |
Орудний | ідеальним | ідеальною | ідеальним | ідеальними |
Місцевий | на/у ідеальному, ідеальнім | на/у ідеальній | на/у ідеальному, ідеальнім | на/у ідеальних |