імпровізатор
ІМПРОВІЗАТОР, а, ч. Той, хто імпровізує або має здатність до імпровізації. У позі, рухах та інтонації імпровізатора вони одразу вгадали експансивного Пого-рецького (Кол., Терен.., 1959, 92).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | імпровізатор | імпровізатори |
Родовий | імпровізатора | імпровізаторів |
Давальний | імпровізаторові, імпровізатору | імпровізаторам |
Знахідний | імпровізатора | імпровізаторів |
Орудний | імпровізатором | імпровізаторами |
Місцевий | на/у імпровізаторі, імпровізаторові | на/у імпровізаторах |
Кличний | імпровізаторе | імпровізатори |