імпульсивний
ІМПУЛЬСИВНИЙ, а, е. 1. Схильний діяти під впливом раптового спонукання (імпульсу). Як людина надзвичайно нервова та імпульсивна, він [П. Куліш] шарпав своїх молодих прибічників то в одну, то в другу сторону (Фр., XVI, 1955, 166); Воля був дуже розсудливий, ..заспокоював Фелікса, який удався гарячий, імпульсивний і не вмів себе стримувати (Ю. Янов., II, 1954, 33).
2. Зумовлений імпульсом (у 1 знач.). А. С. Макаренко надавав величезного значення гальмуванню імпульсивних, зайвих дій у вихованні волі у дітей (Рад. психол. наука.., 1958, 323); Імпульсивний вчинок.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | імпульсивний | імпульсивна | імпульсивне | імпульсивні |
Родовий | імпульсивного | імпульсивної | імпульсивного | імпульсивних |
Давальний | імпульсивному | імпульсивній | імпульсивному | імпульсивним |
Знахідний | імпульсивний, імпульсивного | імпульсивну | імпульсивне | імпульсивні, імпульсивних |
Орудний | імпульсивним | імпульсивною | імпульсивним | імпульсивними |
Місцевий | на/у імпульсивному, імпульсивнім | на/у імпульсивній | на/у імпульсивному, імпульсивнім | на/у імпульсивних |