інакомовність
ІНАКОМОВНІСТЬ, ності, ж., книжн., рідко. Властивість за знач. інакомовний. Інакомовність розповіді [Т. Шевченка] є досить прозорою, щоб викликати цілком певні аналогії з миколаївським самодержавством та ув'язненими у сибірських копальнях декабристами (Рад. літ-во, 5, 1964, 110).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | інакомовність | інакомовності |
Родовий | інакомовності, інакомовности | інакомовностей |
Давальний | інакомовності | інакомовностям |
Знахідний | інакомовність | інакомовності |
Орудний | інакомовністю | інакомовностями |
Місцевий | на/у інакомовності | на/у інакомовностях |
Кличний | інакомовносте | інакомовності |