індуктивний
ІНДУКТИВНИЙ, а, е. 1. лог. Який грунтується на індукції (у 1 знач.). Арістотелева поетика була не догматична, а індуктивна: до сформулювання правил критик доходив, простудіювавши багато творів даної категорії (Фр., XVI, 1955, 256); Індуктивні методи - це тільки способи виявлення причин явищ (Логіка, 1953, 125).
2. фіз., ел. Який утворюється індукцією (у 2 знач.), грунтується на ній. Почали застосовуватися різні типи електроконтактних індуктивних фотоелектричних і ємкісних мініметрів (Допуски.., 1958, 293); Індуктивний зв'язок; Індуктивний струм.
3. фізл. Те саме, що індукційний 3. Виникло припущення про існування індуктивних відношень між нервовими центрами, що реагують на зовнішнє подразнення, та нервовими центрами, що беруть участь у реакції статевих залоз на гормони (Фізіол. ж., VII, 1, 1961, 54).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | індуктивний | індуктивна | індуктивне | індуктивні |
Родовий | індуктивного | індуктивної | індуктивного | індуктивних |
Давальний | індуктивному | індуктивній | індуктивному | індуктивним |
Знахідний | індуктивний, індуктивного | індуктивну | індуктивне | індуктивні, індуктивних |
Орудний | індуктивним | індуктивною | індуктивним | індуктивними |
Місцевий | на/у індуктивному, індуктивнім | на/у індуктивній | на/у індуктивному, індуктивнім | на/у індуктивних |
індуктивне
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | індуктивне | індуктивні |
Родовий | індуктивного | індуктивних |
Давальний | індуктивному | індуктивним |
Знахідний | індуктивний | індуктивні |
Орудний | індуктивним | індуктивними |
Місцевий | на/у індуктивному, індуктивнім | на/у індуктивних |
Кличний | індуктивне | індуктивні |