інструментування
ІНСТРУМЕНТУВАННЯ, я, с. 1. муз. Виклад музичного твору для виконання оркестром або вокальним ансамблем; оркестрування. Інструментування симфонії.
2. муз. Розділ теорії музики, що вивчає особливості окремих музичних інструментів і принципи їх поєднання в оркестрі. Із специфічно диригентських дисциплін слід назвати такі: тактування, читання партитури.., а крім того, аранжування, інструментування, володіння голосом (Осн.. диригув., 1960, 4).
3. перен., літ. Спеціальний добір звуків у вірші, який викликає певне художнє враження.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | інструментування | інструментування |
Родовий | інструментування | інструментувань |
Давальний | інструментуванню | інструментуванням |
Знахідний | інструментування | інструментування |
Орудний | інструментуванням | інструментуваннями |
Місцевий | на/у інструментуванні | на/у інструментуваннях |
Кличний | інструментування | інструментування |