інтелігентщина
ІНТЕЛІГЕНТЩИНА, и, ж., ірон. 1. збірн. Інтелігентні люди (перев. про стару, буржуазну інтелігенцію).
2. Напрям думок, життєвий уклад, власт. старій, буржуазній інтелігенції. [Мирон:] Дозволь курити?.. [Горлов:] Роби, що хочеш. У мене все по-простому, інтелігентщини не терплю (Корн., II, 1955, 14).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | інтелігентщина | інтелігентщини |
Родовий | інтелігентщини | інтелігентщин |
Давальний | інтелігентщині | інтелігентщинам |
Знахідний | інтелігентщину | інтелігентщини |
Орудний | інтелігентщиною | інтелігентщинами |
Місцевий | на/у інтелігентщині | на/у інтелігентщинах |
Кличний | інтелігентщино | інтелігентщини |