інтерпункція
ІНТЕРПУНКЦІЯ, ї, ж. 1. Розставляння розділових знаків у писемній мові.
2. Те саме, що пунктуація. Правопис і інтерпункцію лишаю тут і скрізь далі таку, як в оригіналі (Фр., XVI, 1955, 357).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | інтерпункція | інтерпункції |
Родовий | інтерпункції | інтерпункцій |
Давальний | інтерпункції | інтерпункціям |
Знахідний | інтерпункцію | інтерпункції |
Орудний | інтерпункцією | інтерпункціями |
Місцевий | на/у інтерпункції | на/у інтерпункціях |
Кличний | інтерпункціє | інтерпункції |