інтриган
ІНТРИГАН, а, ч. Той, хто вдається до інтриг (у 1 знач.). Каргатові потрібна зараз підтримка головного інженера, от він і прикидається ласкавим телям. І - чи не тактичний це відступ інтригана перед тим, як розпочати якусь нову авантюру?.. (Шовк., Інженери, 1956, 315); Вона затаювала свою душевну рану, боялася, щоб натяком не наштовхнути двірських інтриганів на якусь авантюру (Тулуб, Людолови, II, 1957, 359).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | інтриган | інтригани |
Родовий | інтригана | інтриганів |
Давальний | інтриганові, інтригану | інтриганам |
Знахідний | інтригана | інтриганів |
Орудний | інтриганом | інтриганами |
Місцевий | на/у інтригані, інтриганові | на/у інтриганах |
Кличний | інтригане | інтригани |