інтригування
ІНТРИГУВАННЯ, я, с. Дія за знач. інтригувати. - Ще недавно Олександр називав мене братом,- згадував Наполеон,- але то була дипломатична гра... Але цю гру я розгадав, і інтригування за моєю спиною нічого Росії не дало (Кочура, Зол. грамота, , ); Псевдоромантика, інтригування читача запаморочливими інтимними перипетіями не приводило до реалістичного зображення історичних подій (Рад. літ-во, , , ).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | інтригування | інтригування |
Родовий | інтригування | інтригувань |
Давальний | інтригуванню | інтригуванням |
Знахідний | інтригування | інтригування |
Орудний | інтригуванням | інтригуваннями |
Місцевий | на/у інтригуванні | на/у інтригуваннях |
Кличний | інтригування | інтригування |