інфікс
ІНФІКС, а, ч., лінгв. Афікс, що з'являється в середині кореня слова при словозміні й словотворенні. Інфікси властиві були давнім індоєвропейським мовам (Сл. лінгв. терм., 1957, 74).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | інфікс | інфікси |
Родовий | інфікса | інфіксів |
Давальний | інфіксові, інфіксу | інфіксам |
Знахідний | інфікс | інфікси |
Орудний | інфіксом | інфіксами |
Місцевий | на/у інфіксі | на/у інфіксах |
Кличний | інфіксе | інфікси |