іола
ІОЛА2, -и, ж. Дочка ехалійського володаря Евріта, в яку закохався Геракл; Евріт обіцяв віддати Іолу за того, хто переможе його та синів у стрільбі з лука; Геракл переміг, але Евріт порушив обіцянку; тоді герой убив його й узяв Іолу; вмираючи внаслідок підступності кентавра Несса, Геракл одружив Іолу зі своїм сином Гіллом.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | іола | іоли |
Родовий | іоли | іол |
Давальний | іолі | іолам |
Знахідний | іолу | іоли |
Орудний | іолою | іолами |
Місцевий | на/у іолі | на/у іолах |
Кличний | іоло | іоли |
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | Іола | Іоли |
Родовий | Іоли | Іол |
Давальний | Іолі | Іолам |
Знахідний | Іолу | Іол |
Орудний | Іолою | Іолами |
Місцевий | на/у Іолі | на/у Іолах |
Кличний | Іоло | Іоли |