іоніт
ІОНІТ, у, ч., спец. Твердий природний або штучний матеріал, здатний до обміну іонами в розчинах електролітів Хорошою ілюстрацією чудових успіхів радянських хіміків є створення особливої різноманітності полімерних смол - іонітів (Наука.., 12, 1960, 12); У іонітів дуже широкий діапазон застосування. Вони стали ефективними помічниками в медичній промисловості й лікувальній практиці (Рад. Укр., 14.III 1974, 4).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | іоніт | іоніти |
Родовий | іоніту | іонітів |
Давальний | іонітові, іоніту | іонітам |
Знахідний | іоніт | іоніти |
Орудний | іонітом | іонітами |
Місцевий | на/у іоніті | на/у іонітах |
Кличний | іоніте | іоніти |