іронізувати
ІРОНІЗУВАТИ, ую, уєш, недок. Ставитися до кого-, чого-небудь з іронією; висміювати когось, щось, насміхатися, кепкувати з когось, чогось. Хоч ти іронізуєш над сим виразом.., але я скажу тобі, що пишу його завжди од щирого серця (Л. Укр., V, 1956, 116); Анатолій розумів, що сестра добродушно іронізує, і промовчав (Гур., Життя.., 1954, 327).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | іронізую | іронізуємо |
2 особа | іронізуєш | іронізуєте |
3 особа | іронізує | іронізують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | іронізуватиму | іронізуватимемо |
2 особа | іронізуватимеш | іронізуватимете |
3 особа | іронізуватиме | іронізуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | іронізував | іронізували |
Жіночий рід | іронізувала | |
Середній рід | іронізувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | іронізуймо | |
2 особа | іронізуй | іронізуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | іронізуючи | |
Минулий час | іронізувавши |