істотність
ІСТОТНІСТЬ, ності, ж. 1. Абстр. ім. до істотний 1. Говорили й чоловіки. Ці не смакували подробиць, як жінки, а розглядали факт у самій його істотності (Головко, II, 1957, 113).
2. заст. Дійсність, реальність, справжність. Хай пензель твій буде блискучим ланцетом істотності і кометою в майбутнє... (Еллан, II, 1958, 64).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | істотність | істотності |
Родовий | істотності, істотности | істотностей |
Давальний | істотності | істотностям |
Знахідний | істотність | істотності |
Орудний | істотністю | істотностями |
Місцевий | на/у істотності | на/у істотностях |
Кличний | істотносте | істотності |