іти
ІТИ (ЙТИ), іду (йду), ідеш (йдеш); мин. ч. ішов (йшов), ішла (йшла), ішло (йшло), ішли (йшли); наказ. сп. іди (йди); недок. 1. Ступаючи ногами, пересуватися, рухатися, змінюючи місце в просторі (про людину або тварин); протилежне стояти, бігти. Ой по горі роман цвіте, Долиною козак іде Та у журби питається: - Де та доля пишається? (Шевч., II, 1953, 294); Чіпка позаду [товариства] нога за ногою суне... Так ведмідь іде нехотя за циганом (Мирний, І, 1949, 288); Володя спочивать не хоче, все йде та йде (Сос., II, 1958, 358); // Пересуватися кроками певним чином, у якийсь спосіб. Хмарою йдуть люди (Номис, 1864, № 7678); Венера без спідниці, боса, В халатику, простоволоса, К Вулкану підтюпцем ішла (Котл., І, 1952, 206); І дівчина, обсипана квітками, Іде, немов пливе лебедонька в воді (Рильський, І, 1960, 160); // Пересуватися кроками, виконуючи певну роботу, завдання тощо.- Цілий вік з тебе луску шкребли, а ти, воле, у плузі йди! (Коцюб., II, 1955, 17); Попереду йшов Мар'ян Поляруш. Перед ним з шипінням і посвистом розступалася трава, а на гребені покосу тремтіли, тендітні, наче виткані з неба, дзвіночки (Стельмах, І, 1962, 520); Сивий Кіндрат підхопив молодицю Й півнем круг неї навприсядки йде (С. Ол., Вибр., 1959, 101); // Їхати, скакати верхи. Раз на північ ішов караван, щоб одправить за море Награбовані скарби з руїн фараонів забутих (Л. Укр., І, 1951, 424); Війська йшли і йшли в безконечнім кіннім строю, на галопі проходили через вишневі українські села (Гончар, II, 1959, 233).
@ Блудом іти див. блуд2; Іти в ногу див. нога; Іти по п'ятах див. п'ята.
2. Рухатися в якомусь напрямі (про види транспорту та інші засоби пересування); їхати, плисти, летіти. Весь час погода така тиха, що навіть не помічаю, чи йде пароход [пароплав], чи стоїть (Коцюб., III, 1956, 347); Ешелони щоночі ідуть через міст на Полтаву (Перв., II, 1948, 108); Десь у західній частині неба, здається, літак гуде.. Видно, йде на дуже високій висоті (Гончар, Тронка, 1963, 252); Регулювальники спокійно спостерігали за двома машинами, що йшли по центральній доріжці мосту (Загреб., Європа. Захід, 1961, 108); // Пересуватися, їхати на якомусь із видів транспорту (про людей). Наш корабель маневрував. Капітан сам став біля керманича.. Ішли - на диво (Ю. Янов., II, 1958, 90); Мати Кібела Пишно в короні зубчатій по Фрігії йде в колісниці (Зеров, Вибр., 1966, 253); Іти під вітрилами; Іти на лижах; // Пливти, перелітати з одного місця в інше (про косяки риб, зграї птахів і т. ін.). Скрізь [через пересип] були прокопані єрики, цебто канави, кудою ціле літо йшла дрібна кефаль з моря в озеро жирувати на плавнях (Н.-Лев., II, 1956, 226); [Крим (підвів голову вгору) :] То лебеді. [Зоря:] Не бреши. Вони в цю пору не йдуть (Корн., II, 1955, 214); // Пересуватися в небі (про небесні світила, хмари). Сонце йде І за собою день веде (Шевч., II, 1953, 357); Над селами, над нивами, Лугами та долинами Велика хмара йшла (Гл., Вибр., 1951, 70); // Текти (про воду, хвилі й т. ін.). Буруни йшли невпинно.. і заливали берег (Коцюб., І, 1955, 392); Хвиля йшла на прибережний глей (Бажан, І, 1946, 141); // Пливти, розходитися по поверхні води. Ідуть по воді кола (Тют., Вир, 1964, 532); // Переміщатися в певному напрямі (про електричний струм, різноманітні імпульси тощо). Промінь світла від одного її [Галактики] краю до другого йде близько 100 000 років (Астр., 1956, 7); Шлях, яким іде нервовий імпульс,- рефлекторна дуга,- складається з великої кількості послідовних нервових клітин, які не переходять безпосередньо одна в іншу (Наука.., 7, 1963, 29); - Коли навколо тебе всі трудяться, щось творять, то відповідні біотоки й на тебе йдуть (Гончар, Тронка, 1963, 334); // Пересуватися під дією прикладеної сили. Там цілиною йдуть леміш і рало (Зеров, Вибр., 1966, 27); // Переходити, передаватися з рук у руки. Лунають весело пісні, Палає дуб столітній; І з рук до рук серед гульні Йде кухоль заповітний (Граб., І, 1959, 417); // Пересилатися поштою, телеграфом (про листи, посилки тощо). Є в мене такі приятелі, що до них по 9 днів мої листи йдуть (Л. Укр., V, 1956, 429); Хтось йому, мабуть, сказав, що солдатські телеграми йдуть задурно (Хотк., І, 1966, 178); Книги, книги, вічні книги Йдуть з Болгарії мені (Воронько, Драгі.., 1959, 35); // Проходити, пролізати в що-небудь, через щось або виходити, вилазити з чогось. [Сестра Мархва:] Далі ключ не йде! Силкуюсь, силкуюсь, а він став та й не подається (Мирний, V, 1955, 108); Нюхає Лисичка - добра страва! Встромляє голову до горнятка, не йде голова! (Фр., IV, 1950, 57).
Іти в затоки (затоку) див. затока; Іти на дно див. дно; Іти на посадку див. посадка.
3. Виходити, вирушати в певному напрямі, до кого-небудь. Одного ранку лежу я та думаю, коли в хату вбігла Катря.- Іди, йди, хутенько йди, Усте! - Куди йти? - До панночки, до панії! (Вовчок, І, 1955, 111); - Не йди, зостанься тут. Є схови серед скель (Зеров, Вибр., 1966, 26); // Вирушати куди-небудь у певну пору. - Куди ж ти оце йдеш проти ночі? - питаю я в його (Н.-Лев., III, 1956, 268); Поїзд іде о шостій годині вечора; // з інфін., по кого- що, до чого, на що і т. ін. Виходити, вирушати куди-небудь із певною метою. Сестра плаче, - йде шукати Братів на чужину... (Шевч., І, 1951, 388); Він.. ішов по воду (Вовчок, І, 1955, 295); Сам сердився на себе.. - і винувато йшов до худоби (Коцюб., II, 1955, 334); - Ідіть по Кирдягу! - наказав Бульба, і з десяток козаків кинулись через бурхливу юрбу по Кирдягу (Довж., І, 1958, 234); - Так це ж ще далека справа, - мовив котрийсь. - Не тоді ж собак годувати, як на полювання йти... (Бурл., Напередодні, 1956, 415); // перев. від кого - чого, звідки. Залишати, покидати кого-, що-небудь; відходити, забиратися. - А вам, люди добрі, хоч би ви й старости, хоч би ви й хто, одно слово кажу: ..ідіть честю з нашої хати (Кв.-Осн., II, 1956, 300); [Маруся:] Ідіть краще відсіль та ляжте виспіться (Мирний, V, 1955, 79); [Кай Летіцій:] Мушу йти додому, щасливі зоставайте.. [Руфін:] Іди здоров! (Л. Укр., II, 1951, 375); Чого ж ти плакала так гірко, коли ішла від мене пріч? (Сос., II, 1958, 138); // У формі наказ. сп. разом із дієсловами наказ. сп. підсилює спонукання до якої-небудь дії. - Гонту забавляйте З півупруга, а там нехай. Ідіть же гуляйте... (Шевч., І, 1963, 122); - А тепер вчися, Тимофію, і грамоти, і говорити! - з розмаху ляснув його по плечі немолодий коваль Кирило Іванишин. - Та йди ж, бісів сину, людям поклонися за честь (Стельмах, II, 1962, 20).
Іди (ідіть) собі - уживається при розставанні як спонукання, щоб хтось відходив. - Нехай тебе бог прощає Та добрії люде; Молись богу та йди собі - Мені легше буде (Шевч., І, 1963, 27); - Ідіть собі, панове-молодці. І ти йди, - тихо й спокійно сказав Бульба (Довж., І, 1958, 238).
@ Іди (ідіть) [собі] геть (до лиха, до чорта, з очей, на чотири вітри, під три чорти і т. ін. ) - уживається як лайка, якою проганяють або проклинають когось.- Йди собі к бісовому батькові із своїм розумом! - Уже навсправжки лаялися селяни (Мирний, IV, 1955, 246); - А йдіть ви собі до лиха з вашим хабарником примарем та з докторами! - вибухнув Замфір (Коцюб., І, 1955, 213); Іди (ідіть) здоров (здорові, з богом, в мирі) - уживається під час прощання як побажання здоров'я, щастя, спокою. Тут Юрша спинив його.. - Іди в мирі і роби, що знаєш (Оп., Іду.., 1958, 506); Іти в [сиру] землю (на той світ, на небо) - умирати. Іди собі, мале дитя, у сиру землю, поки не зазнало лиха, іди малим - і краще, і легше (Мирний, V, 1955,334); [Семпроній:] Про віру я перечитись не буду, але ж гадаю, що не всі готові на небо йти... (Л. Укр., II, 1951, 475); Іти на пенсію див. пенсія; Іти під ніж: а) лягати на операцію. - Ти одразу й сама не хотіла йти під ніж. Навіть плакала (Кучер, Трудна любов, 1960, 338); б) жертвувати собою. Ні, він не міг далі слухати, не міг пробувати далі в товаристві шалених, що самохіть ідуть під ніж... (Коцюб., I, 1955,162); Іти світ за очі - вирушати в далеку дорогу, невідомо куди. [Маруся:] Слухай, Микито! Похвалявся ти йти світ за очі... (Кроп., І, 1958, 99); Дівчина, яка народила дитину до заміжжя, мусила йти від батьків, іти світ за очі шукати своєї долі, а радше - недолі (Рад. Укр., 6.II 1964, 3); Іти у відставку див. відставка; На завдання йти див. завдання; На засідку (засіди) йти див. засідка; У гості йти див. гість.
4. Наближатися до кого-, чого-небудь; надходити, під'їжджати. [Відьма:] А он, чи бачиш, на могилі Очима лупа кошеня? Іди до мене. Кицю, кицю... Не йде прокляте бісеня! (Шевч., II, 1963, 308); [Річард:] Щось мріє, наче хтось іде чи їде... (Л. Укр., III, 1952, 102); Тінь одділилася від тину і закричала:- Хто іде? (Сос., І, 1957, 445); Маковейчик, підслухуючи розмову на КП, радісно вигукнув: - Самохідки! Самохідки йдуть на поміч! (Гончар, III, 1959, 242); // Заходити до якогось приміщення. [Сестра Мархва:] Хто там? [Кнуриха:] Добридень вам. Чи можна увійти? [Сестра Мархва:] Ідіть, ідіть (Мирний, V, 1955, 67); Чорне озеро ярмарку вливається струмочком в каплицю; одні йдуть, другі виходять (Коцюб., II, 1955, 238); Як ішов [Давид] у хату, взяв вила-трійчатки й поставив у кочергах (Головко, II, 1957, 135); // до кого. Дозволяти комусь брати себе на руки (про маленьких дітей, малят тварин).- Та вже всміхається [дочка], сестриці-голубоньки, і рученята до мене простягає; вже знає мене; ні до кого не йде, тільки до мене (Вовчок, І, 1955, 65).
@ Все йде до рук кому - комусь завжди щастить, усе вдається. Не гудили і Гальчука, та більш Петра як ватажка у всіх ділах питались. Мовляв, йому все йде до рук, уміння в нього й віра, до праці він і до наук... (Дор., Три богатирі, 1959, 49).
5. перен. Прямувати, рухатися, розвиватися в якому-небудь напрямі. Під стягом радянським ми дужими стали І в світ комунізму велично ідем (Рад. Укр., 22.XI 1949, 1); Кругом шумить, цвіте моя Вкраїна і все вперед іде (Сос., І, 1957, 446); Шляхом збільшення випуску продукції йде хімічна, легка й харчова промисловості (Наука.., 1, 1959, 1).
Гігантськими кроками йти вперед див. гігантський.
6. перен. Ставати, влаштовуватися, найматися кудись на роботу. Знемігся неборака - Хоч продавай хату Та йди в найми (Шевч., II, 1963, 127); 3 містечка люди йшли на роботу з великою неохотою, і тільки важка нужда гнала бідних на роботу до Бродовського (Н.-Лев., II, 1956, 214); І на клич наш могутній бадьоро на заводи колгоспники йдуть... (Сос., І, 1957, 492); // Вступати куди-небудь. Справжня його дорога - іти в інститут, в кораблебудівний, це вона вирішила раніше за нього (Гончар, Тронка, 1963, 95); // Ставати ким-небудь. - За панського [кріпака] дочки не оддам. Лучче [краще] нехай іде в черниці (Вовчок, І, 1955, 71); Пам'ятаєш той вечір над нами, коли ти, як в повстанці я йшов, годувала мене пиріжками і хрестила мене, щоб не згинув в бою..? (Сос., І, 1957, 240); // Ставати членом певного колективу, організації тощо. Іде [гуцул] до війська, блукає геть світами (Хотк., II, 1966, 69); Там молодь марила ночами у дзвоні грізному годин, коли хитало даль громами, і йшла в Олеговий загін (Сос., II, 1958, 492); Іти в партію.
7. перев. з інфін. Приступати до якої-небудь дії, праці. Починається тарантела - і стара йде танцювати (Коцюб., III, 1956, 426); Сталь ідуть варити, жать колосся, Будувать новий високий дім (Нех., Ми живемо.., 1960, 73).
В атаку йти див. атака; Війною йти див. війна; Іти в танець (танок) - починати танцювати. А та юрба, що посумує вранці, Увечері нехай іде в танець (Л. Укр., І, 1951, 212); Гайдамаки йдуть у танок (Довж., І, 1958, 60); Іти на спочинок: а) лягати спати, відпочивати. Коли ж гасили світло і грішне тіло йшло на спочинок, сон кидав очі і замерзав десь у келії (Коцюб., II, 1955, 117); б) припиняти діяльність. [Диякон:] Чи може йти на спочинок пастир, коли пан сказав йому: паси мою отару? (Л. Укр., II, 1951, 493).
8. перен. Діяти певним чином (перев. з обставинами способу дії). Ми не лукавили з тобою, Ми просто йшли; у нас нема Зерна неправди за собою (Шевч., II, 1953, 283); Не було у них учителів, що напрямляли б, як іти і куди іти, не було перед собою стежки, ніхто ще її ні разу не прокладав (Мирний, III, 1954, 187); Про їхнє селянське життя говорили багато. Що от треба і їм з робітниками разом іти - революцію робити (Головко, II, 1957, 217); // за чим і чим. Діяти згідно з певними поглядами, принципами. Вийти заміж? Хто се сказав? Ні, пріч усякі спокуси, усякі викрути - вона йде за своєю ідеєю... (Коцюб., І, 1955, 161); [Чирняк:] Хоче [син] йти своїм розумом, хай же йде (Фр., IX, 1952, 367); - Ти ще не знаєш, як за правдою йти. Підеш за правдою - ніхто тебе не обидить (Тют., Вир, 1964, 364); // на що. Бути готовим до чого-небудь, здатним на щось; погоджуватися на щось. З матір'ю він розставався, Ішов на смерть і не прощався. Козак природі покоривсь (Котл., I, 1952, 223); [Кай Летіцій:] Чи друг йому, чи ні,- миритись мусиш, - ти ж не одважишся йти на пропаще, то краще йти на щирий мир (Л. Укр., II, 1951, 364); Є щось напрочуд мужнє, героїчне і величне в цьому масовому пориві комсомольців та комсомолок, які йдуть за закликом партії на новий трудовий подвиг (Довж., III, 1960, 72); // Устигати в навчанні. Я Льоні помогла догнати товаришів у пропущеному за час слабості, а тепер він іде настільки добре, що може і без репетирування учитись (Л. Укр., V, 1956, 227); Директор вирішив посадити хлопця в другий клас і не помилився. Борис іде тепер одним з найперших (Хижняк, Тамара, 1959, 212).
Іти далі - не спинятися на чому-небудь у своїх учинках, міркуваннях тощо. І син і мати догоджали синові багатого дуки: один ждав через його одібрати тепле місце, друга - далі ішла - хотіла поріднитися (Мирний, IV, 1955, 144); - Тут би варто школу зробити,- говорив Прокіп. Але Гуща йшов далі. - Школу маємо вже, зробім краще народний університет (Коцюб., II, 1955, 84).
@ Іти ва-банк див. ва-банк; Іти в авангарді див. авангард; Іти за модою див. мода; Іти [і] у вогонь і [у] воду див. вогонь; Іти на багнети див. багнет; Іти на витрішки див. витрішки; Іти на жертву див. жертва; Іти на компроміс див. компроміс; Іти на мирову див. мировий; Іти на поклін див. поклін; Іти на рожен див. рожен; Іти на руку див. рука; Іти на чолі див. чоло; Іти [нога] в ногу див. нога; Іти під чию руку див. рука; Іти по гарячих слідах див. слід; Іти попереду: а) (кого, чого) очолювати кого-, що-небудь; бути на чолі когось, чогось; б) (у чому) бути передовим у чому-небудь. Як передовий загін народу, що будує комуністичне суспільство, партія повинна йти попереду і в організації свого внутріпартійного життя, показуючи приклад і зразок вироблення найдосконаліших форм комуністичного суспільного самоврядування (Програма КПРС, 1961, 120); Іти проти (насупроти) кого, чого; Іти всупереч кому, чому - виступати проти кого-, чого-небудь; не погоджуватися з кимось, чимось; суперечити комусь, чомусь. До кінця свого живоття Джеря йшов проти панів (Н.-Лев., II, 1956, 261); - Але ж любарцям треба допомогти! Допомога не йде всупереч постанові Революційного Комітету (Стельмах, II, 1962,142); - Скажіть: ніколи ви не кривили душею? Ні в чому не йшли проти власного сумління? (Гончар, Тронка, 1963, 153); Іти проти течії див. течія; Іти своєю чергою див. черга; Іти [слідом] за ким - діяти так, як хтось; наслідувати кого-небудь. - Не хочу йти слідом за своїм двоюрідним братом (Стельмах, II, 1962, 22); За народ обставали Купала і Колас, А за ними поети ішли молоді (Рильський, III, 1961, 76); Іти шляхом найменшого опору - діяти, уникаючи перешкод, труднощів. Адже мислити і відчувати сьогодні так само, як і вчора, по-старому - найлегше, бо це означає йти шляхом найменшого опору (Рад. літ-во, 4, 1967, 6); У забрід іти див. забрід.
9. за кого і без додатка. Брати шлюб (про жінку); виходити заміж. - Сватають тебе [дочко] перші люди в селі, парубки все молодії й хороші,- чому не йдеш? (Вовчок, І, 1955, 90); - І не говоріть мені, мамо, не хочу. Краще вже й посивіти дівкою, як вівця, ніж іти за вдівця (Козл., Ю. Крук, 1957, 475).
Іти в прийми див. прийми; Іти до вінця див. вінець; Іти заміж див. заміж; Іти на діти див. діти.
10. Бути призначеним, використовуватися для чого-небудь. Потужні підіймальні крани з одеською маркою «Січнівець» ідуть на експорт у Болгарію, Румунію, Польщу, Чехословаччину (Рад. Укр., 9. IX 1962, 1); // Надсилатися куди-небудь. Машини й промислове обладнання, зерно й руда, мінеральні добрива й бітум, метал і тканини ідуть з Херсона через моря й океани в усі куточки земної кулі (Рад. Укр., 15.VII 1959, 3); // Надходити звідкись. [Лев:] Що лісове, то не погане, сестро,- усякі скарби з ліса [лісу] йдуть... (Л. Укр., III, 1952, 226); // Передаватися, пересилатися для затвердження тощо (про плани, проекти, накази й т. ін.). Дорога Вірунечко, .. тепер все більше запевняюся, що листи наші йдуть кудись на цензуру (Коцюб., III, 1956, 451); Голобородько ні разу не підвів комдива. Розпорядження й накази, що йшли через ад'ютанта, передавалися кому слід чітко й вчасно (Голов., Тополя.., 1965, 115); // Витрачатися на кого-, що-небудь. Привозив було [родич] рибу й спродував людям - хто попросить, а то й собі на споживок ішла (Вовчок, І, 1955, 181); - Віддамо [п'ятизлотник] ... Як має піти на що інше, хай лучче [краще] йде на голодних. Завтра віднесу до церкви (Коцюб., І, 1955, 95); Писав Василь дуже рідко, але коли вже заходжувався писати, то на це йшов добрий зошит (Жур., Звич. турботи, 1960, 227).
11. Продаватися, знаходити збут (про товари). Був у мене Горошовський. Каже, що моя книжка добре йде... (Коцюб., III, 1956, 319); Риба йде... Мануфактура потроху.. Вовна йде. Смушки рвуть із рук. Кури хапають із кошиків... (Вишня, І, 1956, 57).
Іти з торгів - продаватися з торгів. Родовиті, оторочені садами і стависьками палаци ставали трухлявими пустками або йшли з торгів (Стельмах, І, 1962, 282).
12. Виходити, виділятися з чого-небудь (про дим, тепло, запах тощо). Кучерявий дим йшов просто вгору до самих хмар (Н.-Лев., II, 1956, 195); Прілий дух гнилих пнів, запах кладовища лісного йшов на них з пущі (Коцюб., II, 1955, 347); Жовте листя, оголені віти, синій холод іде з вишини (Сос., І, 1957, 205); Незважаючи на лютий холод, Шовкуна все більше хилило на сон. Тепло, що йшло знизу від коня, приємно гріло й заколисувало (Гончар, III, 1959, 77); // Чутися, розлягатися, лунати (про звук, голос тощо). - Бийте!.. рубайте...- іде лемент од краю до краю (Мирний, І, 1949, 211); Гомону з міста не чутно гучного, З бору соснового шум тут іде (Л. Укр., І, 1951, 72); - Провалили картинку, Сев? - сміюся я.- Іще й як провалив. З музикою й барабанами, - регочеться мій друг, і луна йде коридорами, як у лісі (Ю. Янов., II, 1958, 40); // перен. Поширюватися, розходитися (про відомості, чутки, славу й т. ін.). У хаті чепурній шинкарочка жила; Про біле личко, чорні брови Далеко чутка йшла (Гл., Вибр., 1951, 142); - Глядіть же, братчики: що я казатиму зараз, дак щоб воно не йшло далі вух ваших (Гр., II, 1963, 468); Про нього, про Козака Мамая, не одну вже сотню літ ішли слава й прослава (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 41).
@ Аж дим іде див. дим; Мороз іде (ішов) поза шкірою (по шкірі і т. ін. ) див. мороз.
13. Тривати певний час; тягтися, продовжуватися. Іде життя в них протертою стежкою: як сьогодні, так завтра (Мирний, І, 1949, 240); - Отак сидиш допізна з молодими парубками, байка іде.. безконечна (Стеф., І, 1949, 257).
Іде (ішов) якийсь рік (десяток років і т. ін. ) кому - хтось вступив у якийсь рік свого життя. Це вже Грицькові сімнадцятий ішов, а Орися на три роки молодша (Головко, II, 1957, 512); Левкові Вихрестові йшов золотий шостий десяток літ (Ле, Історія радості, 1947, 164).
14. Минати, проходити (про час та його відрізки). І день іде, і ніч іде (Шевч., II, 1963, 413); Літа йшли-минали, старе старілось, молоде росло (Мирний, IV, 1955, 114); Мені здається: час уже не йде, Спинився і завмер (Рильський, І, 1956, 35); * Образно. По місту йшло чудесне вересневе надвечір'я (Собко, Справа.., 1959, 175).
Все йде, все міняється - ніщо не залишається незмінним. А згодом, може, і Сагайдака десь заберуть з Тернової, появиться нове начальство, і Перегуда знову стане на свою колію. Все йде, все міняється. Діалектика (Кучер, Трудна любов, 1960, 248).
15. Наставати, наближатися (про певний відрізок часу, період життя, розвитку, про якусь подію). Іде зима, а кожуха нема (Номис, 1864, № 11159); Я й знаю, що гріх мені так убиватись; та що ж, коли старість іде, а я один! (Барв., Опов.., 1902, 9); Сумна, сумна моя дорога, Все ніч та ніч; де ж сонце, де? Збулася сил душа убога, А світ на зміну тьмі не йде! (Граб., І, 1959, 190); Сталевих птиць у грізній високості я чую рев... То йде відплати час (Сос., II, 1958, 177); // Насуватися (про щось страшне, лихе). Од несподіванки й крику.. люди здригнулись в тривозі і метнули очима угору, на високі стіни яруги, наче звідти йшла на них небезпека (Коцюб., II, 1955, 380); Все було йому якесь лихо: то в його коняку вкрадено, то віл здох, то град ниву побив - і так мало не щороку якась біда йде та й другу за собою веде (Гр., II, 1963, 345); // Наставати як наслідок певної дії, вчинку. Не жаль мені життя, а жаль тії людини, Що у мені жива, що бачу я в других, Коли ж її уб'ю, хай кара йде за гріх, Не хочу пережить ганебної години (Л. Укр., І, 1951, 123).
[Діло, справа] йде до чого - наближається, настає щось. Господар, бачивши, що йде до важних справ, Гостей увічливо до хати попрохав, І тут розказано усе йому до краю (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 209); Іти на зміну див. зміна.
16. Відбуватися, бути в певному стані. Яхидна [єхидна] фурія раденька. Що по її все діло йшло (Котл., І, 1952, 180); Напиши, як тобі ведеться у Києві.. Як ідуть твої заняття? (Л. Укр., V, 1956, 12); На майдані коло церкви революція іде (Тич., І, 1957, 56); // Виконуватися, здійснюватися. Вони не уважають, що важко потомились.. Аби робота йшла хутко, аби їм більше зробити,- бо яка робота, така й плата! (Л. Укр., III, 1952, 491); Настало літо. Йдуть жнива у нашому колгоспі (Забіла, Малим.., 1953, 44); Повним ходом іде засолювання огірків, заготівля й переробка помідорів (Рад. Укр., 27. VIII 1959, 1); // Провадитися, точитися (про бесіду, розмову). У пишному салоні, Круг чайного стола, Розмова йшла про коні, Про цукрові діла (Стар., Поет. тв., 1958, 120); Про що б не йшла мова, а на думці в нього - силос, механізми (Гончар, Тронка, 1963, 84); // Виконуватися на сцені, демонструватися на екрані (про виставу, кінофільм і т. ін.). Пам'ятаю першу ластівку «нового» репертуару - комедію Гоголя «Ревізор», що йшла прем'єрою в сезоні 1907 року [в театрі М. К. Садовського] (Минуле укр. театру, 1953, 158); Нарешті, починають іти картини, що в їхньому творенні я брав неабияку участь (Ю. Янов., II, 1958, 14); // Удаватися в процесі чого-небудь; виходити (у 13 знач.). Як не билася з ним мати, як не вговорювала учитися, панства добувати,- та нетерплячому Василеві хотілося його зразу добути, а воно зразу не давалось, не йшло (Мирний, IV, 1955, 114); Що як що, а співанка у штольні, сто метрів під землею, не йшла (Фр., IV, 1950, 27); // безос. Він вийняв денцівку. Зразу йому не йшло, мелодія не давалась (Коцюб., II, 1955, 309); Листи я завжди увечері пишу, бо вдень трудно зібратись, якось не йде (Л. Укр., V, 1956, 13); // Мати ту чи іншу можливість розвиватися, рости й т. ін. Господарство його ішло лучче [краще], ніж у кого іншого (Кв.-Осн., II, 1956, 254); - Городи і садки в нас не йдуть: солонець (Дн. Чайка, Тв., 1960, 113).
@ Іти на (в) лад див. лад; Іти на добре (краще) - ставати кращим, розвиватися в потрібному напрямку. Що там журитись, коли все йде на краще (Коцюб., II, 1955, 38); Іти на користь див. користь; Іти прахом - пропадати. З натури нечепурна, неохайна, Олександра зовсім опустила руки. Хай все йде прахом! (Коцюб., І, 1955, 26); Іти шкереберть - розладнуватися. В перші два дні Іванові Юхимовичу здавалося, що все йде шкереберть. Де люди? Ніде не видно людей. Ні в полі, ні на будівництві. Невже всі розбіглися?.. (Руд., Остання шабля, 1959, 365); Іти як з каменя див. камінь; Іти як з маслом (по маслу) див. масло; Іти як по-писаному - відбуватися, здійснюватися успішно. Грають, вражі хлопці, дуже добре, - все йде у їх як по-писаному (Мирний, V, 1955,419); Щоб тобі (вам) з води й [з] роси йшло - уживається як традиційне побажання легкої удачі, успіху в чому-небудь. - Дай тобі, боже, щоб був здоровий, як вода, багатий, як земля, щоб тобі зводи й роси йшло! (Барв., Опов.., 1902, 495); Як (мов і т. ін. ) з води йде див. вода.
17. Падати зверху, литися (про дощ, сніг тощо). Надходить важка біла хмара і починає йти сніг (Л. Укр., III, 1952, 264); Чорна хмара наступила, Став дощик іти (Вас., III, 1960, 193); Недаремно за віки склалося в народі таке прислів'я, що дощ іде не тоді, коли просять, а тоді, коли косять (Рад. Укр., 27.VІІ 1962, 3); // Виливатися, просочуватися (про струмінь води, кров). Достатку і багатства пройшли злоті літа, Млин став... не йде вода (Зеров, Вибр., 1966, 119); Осколок витягнуто.- Засмоли, Денисе! - каже Хома землякові. Денис заліплює ранку бинтом. - І кров не йде! (Гончар, III, 1959, 278).
18. Бути розташованим певним чином; мати певний напрямок. Враз перед нами з'являється пірамідальна гора.., а од неї півколом йде височенний хребет (Коцюб., III, 1956, 139); На сцені видко чверть цирку з глядачами і частину арени. Лавки йдуть чверть-кругом (сегментом) у три поверхи (Л. Укр., II, 1951, 510); Над каною [коминком] стоїть у мене побільшена картка жінки в купальному костюмі.. Через ріжок іде напис (Ю. Янов., II, 1958, 20); // Вести, виходити кудись (про вікна, двері тощо). З сіней йшло троє дверей на всіх трьох стінах (Н.-Лев., III, 1956, 38); Сходи йшли до води (Перв., Мандрівник, 1935, 38); // Простягатися, тягтися (про шлях, колію й т. ін.). Шлях на поле йшов яром, понад панським садком (Мирний, IV, 1955, 223); Шахта. В чорну глибінь штреку йдуть рейки (Мокр., П'єси, 1959, 234); // Посідати певне місце в переліку, композиції твору тощо. Далі йшло коротке описання життя на селі (Л. Укр., III, 1952, 583).
19. Брати початок; походити від чого-небудь; завдячувати своїм існуванням чомусь. [Єпископ:] Нема на світі влади, окрім тої, що йде від бога (Л. Укр., II, 1951, 234); - Усі мої біди, певно, йдуть від нашого прізвища - Щасні. На прізвище - щасні, а насправді - нещасні (Збан., Єдина, 1959, 129); Шекспір устами одного з своїх героїв каже: «.. Вище за все - це честь, яка іде не від предків наших, а від наших подвигів» (Вітч., 5, 1956, 156).
20. Кидатися на принаду, потрапляти в сіті, у пастку. - На лови він їздив удень і вночі, риба йому йшла до рук, як приворожена (Ю. Янов., II, 1958, 49); * Образно. Я мов досвідчений лікар, що, в кубку підносячи дітям Прикрий напій полиновий.., Спершу обмазує вінця густим нерозсиченим медом, І молода нерозважність дитячого віку відразу Йде на ту хитру принаду (Зеров, Вибр., 1966, 152).
21. Даватися, видаватися постійно (про платню, подарунки тощо). - І їсти тобі є, і пити тобі є... Ще й плата тобі йде до того... (Мирний, IV, 1955, 358); А я, було, пір'ячко деру, хату підмету, а потім і пряду, дак [так] і на мене шматок хліба йде (Барв., Опов.., 1902, 355); // Нараховуватися (про суму грошей, проценти тощо). [Другий левіт:] Мене послав начальник до рахунків. Майстрам гарамським саме йде розплата за їх роботу при царських палатах (Л. Укр., II, 1951, 132); - Хіба ж від заводу тільки робітникам заробіток! Адже їм [господарям] теж прибуток іде... (Головко, II, 1957, 599).
22. перев. із запереч., розм. Уживається в зворотах, що характеризують фізичний або психічний стан людини: сон не йде - не спиться, слова не йдуть - не хочеться говорити й т. ін. Альоша перевертався на другий бік, стискав повіки, але сон не йшов (Мик., II, 1957, 188); // кому. Не мати охоти, бажання їсти, пити що-небудь. [Юхим:] Щось мені не йде сьогодні чарка: хай уже ти сам вип'єш її до обіду (Вас., III, 1960, 89).
@ Іти в непам'ять див. непам'ять; Не йде в голову що - не запам'ятовується, не сприймається що-небудь. [Галя:] Не всякому.. та наука дається. Інший, бог знає, як трудиться, а воно не йде та й не йде в голову (Мирний, V, 1955, 134); Не йде в рот (горло) кому - хтось не має апетиту. Принесли їй і хліба, і паляниці, і якої то страви не понаносили! Так нічого їй і в рот не йде! (Кв.-Осн., II, 1956, 287); Маруся не могла їсти. Проковтнула кілька крихот і мовчки вертала кулешу Юрчикові.. - Не можу, голубчику. В горло не йде (Хотк., II, 1966, 276); Не йде на думку див. думка; Не йде на душу див. душа; Не йти з голови (думки) кому - не забуватися, постійно турбувати когось. Сон та вчорашній вечір не йшли йому з голови, дратували нерви (Коцюб., І, 1955, 163); Веселим, з гостинцями, з жартівливими приспівками - таким зараз пригадався Данькові батько і, пригадавшись, все чомусь не йшов з думки (Гончар, II, 1959, 137).
23. Діяти, працювати (про механізми). - Небагато варта [січкарня],- сказав я, премудро оглянувши скриньку.- Дуже старосвітська, тяжко буде йти! (Фр., II, 1950, 40); Біля другої гармати двоє. Один, поранений у голову, витягає великого залізничного годинника. Прикладає до вуха, слухає, чи йде (Довж., І, 1958, 59).
24. за чим. Наставати за чим-небудь, змінювати щось (перев. про однорідні поняття). Голова в нього хитається є такт пісні, і слова йдуть за словами, немов верблюди в пустині (Коцюб., II, 1955, 131); Гарматні постріли йдуть один за одним (Довж., І, 1958, 54); І видобуток все зроста, і ось уже в Південній іде ритмічно, точно, влад за циклом цикл (Дор., Три богатирі, 1959, 50); // за ким, перен. Супроводжувати кого-небудь, слідувати за кимось. Крізь шибки вікон, з городів і з-за плотів йдуть вслід за паном сотні очей (Коцюб., II, 1955, 60); Ця думка мулила йому серце, йшла за ним усюди, як тінь (Коцюб., І, 1955, 89); - Л, Л! - вигукував темпераментний, жвавий, як завжди, Хаєцький.- Всюди йдеш ти за нами!.. (Гончар, III, 1959, 99).
25. чим. Робити хід у грі. Іти конем; Іти сімкою.
26. у що. Входити до складу чого-небудь. Проти того плану видання, що подаєте, нічого не маю, хай в 3-й томик ідуть дрібні оповідання, переважно нові (Коцюб., III, 1956, 225).
27. на що, рідко. Перетворюватися в щось, ставати чимось. Ну і нехай безумний [отаман] гине, іде на гній... На те й війна (Сос., І, 1957, 420); Шепоче він: «Хай ворог гине, іде на вітер і на дим» (Сос., II, 1958, 413).
28. розм., рідко. Те саме, що личити 1. Іде, як корові сідло (Укр.. присл.., 1955, 304); - А їй голуба стьожка й зовсім не йде... (Головко, І, 1957, 150); // безос. [Ганя:] Дідусю, дідусю... [Макар:] Що? [Ганя:] Як мені в цій сукні? Іде? (Корн., II, 1955, 180).
29. на кого, розм., рідко. Призначатися комусь для взування, для вдягання. Через літо вони [чоботи] дурно стояли, зате взимі йшли або на Аницю,.. або на Йвана (Март., Тв., 1954, 44).
30. тільки 3 ос. одн., безос., розм. Добре, згода. - Федір Іванович, вип'ємо! - крикнув Власов.- Іде! Урраа! - глухо пронеслося по темному погребі (Мирний, IV, 1955, 135).
$ Голова [йде] обертом (кругом) див. голова; Далі йти нікуди - уживається для вираження обурення, розпачу, незадоволення станом речей, чиєюсь поведінкою тощо. - Ну, добалакався до краю. Коли вже справника з заробітчанами змішав в одну купу - далі йти нікуди. Досить! (Головко, II, 1957, 196); Іди та знай - якби знати. Мати занедужала і тепер жалкує, що дочку з дому пустила. Іди та знай, де спіткнешся (Кучер, Черв. вогонь, 1959, 4); Іти вгору див. вгору; Іти в заклад див. заклад; Куди [наше] не йшло - нехай так. Вже в комсомол записався [Троян], а про чортів торочить! Ну, хай би, куди не йшло, розповідав казочки, а це господарів рівняє до нечистої сили (Стельмах, II, 1962, 307); [Не] йти в рахунок див. рахунок.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | іду | ідемо |
2 особа | ідеш | ідете |
3 особа | іде | ідуть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ітиму | ітимемо |
2 особа | ітимеш | ітимете |
3 особа | ітиме | ітимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | ішов | ішли |
Жіночий рід | ішла | |
Середній рід | ішло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ідімо | |
2 особа | іди | ідіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | ідучи | |
Минулий час | ішовши |