цура
ЦУРА, и, ж., діал. Паличка, тріска.
◇ В цури - те саме, що На цурки (див. цурка). [Конон:] А я свою гармонію чисто рішив, як брязнув нею об землю, так в цури й розлетілась (Кроп., II, 1958, 449); До цури - те саме, що До цурки (див. цурка); Ні цури, ні пилинки - те саме, що Ні пилинки (див. пилинка).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | цура | цури |
Родовий | цури | цур |
Давальний | цурі | цурам |
Знахідний | цуру | цури |
Орудний | цурою | цурами |
Місцевий | на/у цурі | на/у цурах |
Кличний | цуро | цури |