панагія
ПАНАГІЯ, ї, ж. Оздоблений прикрасами нагрудний знак православних єпископів, який носять на ланцюжку. На йому лисніла проти сонця шовкова фіолетова ряса, а на грудях блищала панагія (Н.-Лев., III, 1956, 193); Сховав [владика] за пазуху наперсного хреста і діамантову панагію (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 383).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | панагія | панагії |
Родовий | панагії | панагій |
Давальний | панагії | панагіям |
Знахідний | панагію | панагії |
Орудний | панагією | панагіями |
Місцевий | на/у панагії | на/у панагіях |
Кличний | панагіє | панагії |