хліб
ХЛІБ, а, ч . 1. Харчовий продукт, що випікається з борошна. Хліб усьому голова (Укр.. присл.., 1955, 103); Їдеш на день, а хліба бери на тиждень (Укр.. присл.., 1963, 285); - Тепер він вже старий, вже не держить посесії; поставив собі дім на графській землі в містечку, платить за грунт чинш і живе собі та хліб жує без роботи (Н.-Лев., VII, 1966, 280); Той чорний разовий хліб, який так гарно по-сільськи пахне. Він мені близький, наче дитина, що зросла на моїх очах (Коцюб., II, 1955, 230); Кричить прикажчик нам мордатий: «Косіть, косіть!» А хліб глевкий у животі,- немов цеглини... І сонце так повільно лине в безодні неба огняній (Сос., II, 1958, 400); *У порівн. - Хай тобі, дитинко, буде все і з землі, і з води, і з роси, щоб ти був, мов золото, ясний, наче весна, красний, мов хліб, добрий,- аж застогнала стара Чайчиха, крізь прийдешні роки розгадуючи і не знати в кого вимолюючи долю для онука (Стельмах, І, 1962, 6); // перен. Основний життєво необхідний харчовий продукт. Картопля - половина хліба (Укр.. присл.., 1963, 63); // Виріб з борошна певної форми (паляниця, буханець, коровай тощо); хлібина. На столі лежав ясний да високий хліб (П. Куліш, Вибр., 1969, 61); Ціла купа людей увалила в двір. В одного з-за пазухи виглядав крайок паперу; в другого на грудях наче горб виріс, то оддимався цілий хліб, узятий з дому на цілий день... (Мирний, І, 1949, 252); Назустріч вийшли з квітами дівчата, І виступили повагом три діди, Три чисті білі хліби несучи З дрібками солі (Рильський, III, 1961, 106); // Тісто, приготовлене для випікання таких виробів. «Хоч би півні скоріше кричали - устала б та хліб завдала»,- думаю (Мирний, І, 1954, 79); Стала хліб місити, піч затопила, в хаті убрала,- так мені любо! (Барв., Опов.., 1902, 80); «Лободу дехто в хліб підмішує!..» (Головко, II, 1957, 511); // Ковбасний виріб у вигляді хлібини.
◇ Водити хліб і сіль див. водити; Дурне сало без хліба див. сало; Жити на сухому хлібі див. сухий; Жити не хлібом єдиним (одним), книжн. - мати духовні інтереси. Не дав і поїсти хлопцеві гаразд. Аж розсердилась Мотузчиха, а Якимові сміх: - Не хлібом єдиним жив буде чоловік, тітко Марино (Головко, II, 1957, 182); Заміняти [святий] хліб див. заміняти2; Зустрічати хлібом і сіллю - за старовинним українським звичаєм підносити паляницю та сіль на знак великої поваги до того, кого зустрічають, під час урочистих церемоній або на весіллі при зустрічі молодих. З хати виходили батько й мати, зустрічали молодих хлібом і сіллю, вели в хату (Весілля, І, 1970, 28); Їсти сухий хліб див. сухий; Ні скоринки хліба див. скоринка; Обмінити (обміняти) хліб див. обмінювати; Перебиватися з хліба на воду див. перебиватися; Перебиватися з хліба на квас - те саме, що Перебиватися з хліба на воду (див. перебиватися). Жив я в часи мого студентства, як водиться, на краю міста і, як і більшість моїх товаришів, перебивався з хліба на квас (Хотк., І, 1966, 145); Єпископ тікав без пастви, а отаман без війська. Тиняючись якийсь час по гітлерівських задвірках, вони чекали, поки гестапо вирішить їх долю, і перебивалися, як то кажуть, з хліба на квас (Мельн., Поріддя.., 1959, 47); Переходити (перейти) з хлібом [і сіллю] див. переходити; Повертати (повернути) хліб див. повертати1; Подякувати за хліб і (, за) сіль: а) висловити подяку за пригощання, гостинність. Гості, повечерявши всмак, не довго сиділи: подякували Супрунові та козачкам за хліб, за сіль, забрали свої драні свити і пішли вкупі з Супруном в клуню спати (Н.-Лев., VII, 1966, 133); б) висловити подяку за піклування, турботу, утримання, опіку тощо. У наймах сяк собі, то так Придбав, сірома, грошенят, ..Подякував за хліб і сіль І за науку добрим людям (Шевч., II, 1963, 269); - Подякую йому [отаманові] за хліб, за сіль, наглежу [нагляджу] де хуторок красний да й поклонюсь тоді твоєму батькові... Тільки люби мене вірно, моя дівчино! (Вовчок, І, 1955, 91); Просимо хліба та солі одвідати - те саме, що Просимо хліба-солі одвідати (див. хліб-сіль); Робити хліб див. робити; Садовити (посадити) на хліб та (і) [на] воду - карати кого-небудь, даючи тільки хліб і воду; ув'язнювати. Чи не посадили Вас до цюпи з ласки д. Губчака. На хліб і воду, на покуту за редакторські гріхи (Коцюб., III, 1956, 280); Сидіти без хліба див. сидіти; Спасибі за хліб, за сіль (за хліб і сіль) - уживається як традиційне вираження подяки за пригощання, гостинність. Після вечері катеринославець, підвівшись із-за столу, став дякувати хазяйці. - Спасибі за хліб, за сіль,- промовив він зі щирою, проникливою теплотою в голосі (Гончар, II, 1959, 160); Сухий хліб див. сухий; Точити хліб див. точити1; Хліба ні скорини див. скорина; Хліб та (і) сіль! - те саме, що Хліб-сіль1 (див. хліб-сіль). - Добридень,- скаже,- хліб та сіль! Здоровенькі були з весіллям, свату!.. (Г.-Арт., Байки.., 1958, 126); - Хліб та сіль! - привітався Шмалько. - Їмо, та свій, а ти трохи постій, може, й так ситий будеш,- відповів отаман, плечистий, вилицюватий, з привітною усмішкою (Добр., Очак. розмир, 1965, 63); Хлібом не годуй див. годувати; Цуратися (поцуратися) хліба [й солі]; Відцуратися (одцуратися) [від] хліба [й солі] - те саме, що Цуратися (поцуратися) хліба-солі (див. хліб-сіль). Що язики! Не вимовчать ніколи, А добрі пироги - Не вороги: Не слід цураться хліба й соли [солі] (Гл., Вибр., 1951, 143); Чорний хліб див. чорний.
2. тільки одн. Зерно, з якого виготовляють борошно. - А що, стара, будемо робить?..- Змолотимо та продамо половину хліба (Н.-Лев., II, 1956, 182); Дід брав за літо по п'ятаку од вівці. Шага давав на Чіпку та Грицька, та ще хліба мішків п'ять (Мирний, І, 1949, 154); Швидше й швидше летять ешелони, хліб, і вугіль, і нафту везуть... (Сос., І, 1957, 493); Сніг - багатство полів; пухкий сніг - поганий провідник тепла і тому добре захищає озимину від вимерзання.. Тому в народі кажуть: сніг на полях - хліб у засіках (Наука.., 12, 1964, 38).
П'яний (п'янкий) хліб див. п'яний.
3. перев. мн. хліба, хліби, ів. Зернові культури (жито, пшениця і т. ін.) на пні. Хліби зійшли, Радіють люде, бога просять... (Шевч., II, 1963, 30); Стара Маруся послала Лукину жати хліб за сніп на поліському лану (Н.-Лев., III, 1956, 340); Хліба квітували, і легкий вітер погойдувався над ними золотавим димком (Кучер, Полтавка, 1950, 102); Польова доріжка стелилася між високими хлібами (Гончар, III, 1959, 17); // перев. одн. Необмолочені зернові. На річ таку Собаці Кінь сказав: -..Коли б я не хотів у полі працювати, Коли б я хліба не возив, То що б стеріг тоді кудлатий І що б він їв? (Гл., Вибр., 1951, 68); - Нащо-то в тебе хліб гниє, в стіжках? - раз питає його Лушня.- Продай його (Мирний, І, 1949, 266); // перев. одн. Урожай зернових. Моя мати між двома хлібами вмерла: одного не дочекала, а другий уже минувся (Укр.. присл.., 1963, 61); - Ти б, чоловіче,- рає Лободиха,- пішов до Варениченка; може б він позичив до нового хліба? (Мирний, І, 1949, 374); Народ робив на панів панщину і стогнав у неволі. Десяту частку з хліба, з пасік і з усього свого добра селяни оддавали своїм панам (Н.-Лев., VII, 1966, 23); Бувало, так повіриш, що все переміниться в житті, що і земельки прибавиться, і переднівки минуться, і хліб за хліб зайде, а розвіється туман сподіванок і побачиш: полями твоїх років проїжджає не святий Юрій, а панський лановий з канчуком... (Стельмах, І, 1962, 292).
◇ Великий хліб - високий урожай зернових. Високий урожай, великий хліб країни... До творення цього всенародного багатства найбільш причетні правофлангові п'ятирічки, чий особистий вклад сил, енергії, знань робить ниву рік у рік щедрішою (Рад. Укр., 11.XII 1973, 2).
4. перев. одн., перен., розм. Засоби до існування; заробіток. - Ось служив, служив, та тільки того, що на мені... Час, мабуть, про хліб подумати (Мирний, І, 1949, 169); - Не рубайте мені виноградники... я бідний, в мене діти дрібненькі... це ж хліб мій увесь... (Коцюб., І, 1955, 216); Коли людина має цікаву роботу,.. коли вона не має побоювань про завтрашній хліб, фізично здорова..,- тоді вона ясними очима дивиться на світ (Коцюба, Нові береги, 1959, 126); Ротмістр непогано почував себе на ситих старшинських хлібах (Добр., Очак. розмир, 1965, 92); Найстарший Гриців син Михась уже десять років був на своєму батрацькому хлібі (Чорн., Визвол. земля, 1959, 15).
◇ Бути на ласкавім хлібі див. ласкавий; Відбивати (відбити, відбирати, відібрати, рідко перебивати, перебити і т. ін.) хліб чий, у кого, рідко кому - перехоплювати чий-небудь заробіток, займати призначене комусь місце роботи, чиюсь посаду. [Галя:] Я, каже, вивчу, як слід, якого хлопця, а він мені буде хліб одбивати... (Мирний, V, 1955, 147); Козаков, ревниво заздрячи танкістам, був однак щиро задоволений з того, що вони так прудко пішли вперед.- Хоч і відбивають наш «хліб», але ж зате в Прагу встигнуть,- втішав він своїх «вовків».- Не дадуть братанам задихнутись! (Гончар, III, 1959, 433); - На кого ж ви вчились? - Теж на вчителя! Мало не перебив ваш хліб,- білозубо засміявся Марко (Стельмах, Правда.., 1961, 131); Даремно (даром, дурно, задарма і т. ін.) їсти хліб - те саме, що Хліб переводити [даремно, дарма і т. ін. ] (див. переводити). - Чого це ти, о. Хведор, взявся на своїх дочок? Вони ж дурно не їдять в тебе хліба, - вони коло всього, а твоя матушка тільки порядкує (Н.-Лев., І, 1956, 121); Ференц намагався у всьому допомагати бійцям, бо не хотів задарма їсти їхній хліб (Гончар, III, 1959, 229); Дати хліб у руки кому - дати кому-небудь можливість матеріально себе забезпечувати. - Через тиждень почнуться курси трактористів. Відпусти свого Петра на ці курси. Даси йому хороший хліб у руки, добру роботу (Томч., Жменяки, 1964, 315); Є хліб і до хліба - є що їсти й пити. - Все в мене поки що є: і хліб і до хліба (Гончар, Циклон, 1970, 60); Заробляти [на] хліб (шматок хліба); Добувати хліб (хліба) - добувати засоби до існування. Хто що знає, тим і хліб заробляє (Укр.. присл.., 1963, 92); - Вигадали машинами молотити.. на те тільки, щоб бідному чоловікові не дати заробити шматка хліба (Мирний, IV, 1955, 249): - Ті вчать, бо вони не мають поля. Вони цим на хліб собі заробляють. А в тебе поле, в тебе господарство!.. А ти ні про що не дбаєш, тільки про книжки та про молитви (Н.-Лев., VI, 1966, 392); Тим часом потреба заробляти на шматок хліба забирає у мене ввесь час і сили (Коцюб., III, 1956, 282); Важко було Лисичці хліба добувати (Фр., IV, 1950, 79); Зводити (звести) з хліба див. зводити; Іти за прошеним хлібом (на прошеному хлібі) див. прошений; Іти (піти) на свій хліб (свого хліба шукати) - починати жити на власний заробіток. Треба було й йому, скінчивши школу, злазити з батьківської шиї,- свого хліба шукати (Мирний, III, 1954, 185); Батько з сімнадцятирічного зросту пішов на свій хліб (Збірник про Кроп., 1955, 6); З дитячих літ, залишившись круглим сиротою, уже на свій хліб пішов. Найми - по хуторах за пастуха, потім у коваля підручним, потім - ішли на заробітки люди і він з ними подався в світи... (Головко, II, 1957, 213); І то хліб - уживається для вираження згоди з чим-небудь незначним за браком чогось більшого. - Стрілки треба розчистити.- От чорт, успів уже придивитися,- скочив Карпо з брички.- Циганом би тобі бути.- І то хліб (Стельмах, II, 1962, 367); Їсти хліб - мати необхідні засоби до існування. Перестав [п'яниця] пити, купив левадку, постановив вітряк і довіку їв хліб (Кв.-Осн., II, 1956, 229); Кавалок хліба, рідко - те саме, що Шматок хліба (див. шматок). - Ото, господи... їдні родяться у щасті, є що їсти, є в що вдягнутися, і горя не знають, а другі... отак марно гинуть... Ані хати, ані хліба кавалка (Коцюб., І, 1955, 454); Кусок (кусень, кусник) хліба див. кусок, кусень, кусник; Ласкавий хліб див. ласкавий; Легкий хліб; Легкі хліба: а) заробіток без важкої праці. Андрій знов не нанявся. Отак щороку. Легкого хліба шукає (Коцюб., II, 1955, 13); Якось зупинився біля Хоми другий циган, не коваль, а баришник. Мабуть, підговорив Хому їхати далі, легкого хліба шукати, бо на ранок шатра на леваді вже не було (С. Ол., З книги життя, 1968, 35); Вже минуло багато часу, як Чучупаки розпродали свій маєток і від'їхали на легкі хліба до Америки (Чорн., Пісні.., 1958, 13); б) нескладна робота, справа. - Сідай на готове та дивись не відпусти гайку,- повчав Сагайда Маркевича, передаючи йому взвод.- З такими гренадерами тобі й море до пупа. А я не женуся за легким хлібом, піду на 1-й [взвод], до молодих громадян...- Я теж не шукаю собі легкого хліба,- ображено зауважив на це Маркевич (Гончар, III, 1959, 389); Лежаний хліб див. лежаний; Лежачий хліб див. лежачий; На хліб перепадає (перепаде) - є, буде якийсь мізерний заробіток. - Піду до кого або хто покличе [попрати] - може, хоч на хліб перепаде! (Мирний, IV, 1955, 287); Перейти на легкий хліб див. переходити; Піти на легкий хліб (легкі хліба) див. піти; Позводити з хліба див. позводити; Покуштувати хліба див. покуштувати; Проханий хліб див. проханий; Прошений хліб див. прошений; Пуститися на легкий хліб - те саме, що Перейти на легкий хліб (див. переходити). Ви не думайте, що я.. так собі, що з легким серцем па легкий хліб пустилася! (Фр., III, 1950, 96); Скуштувати хліба якого, чийого: а) пожити певний час так, як хто-небудь. Що ж до 15-літнього пробування Драгоманова «в чарівній Женеві», то нехай би «старий» перше, ніж говорити про тії «чари», скуштував би сам емігрантського хліба (Л. Укр., VIII, 1965, 208); б) те саме, що Покуштувати хліба (див. покуштувати); Тяжкий хліб див. тяжкий; Хліб насущний (насушний) див. насущний; Хліб переводити [даремно, дарма і т. ін. ] див. переводити; Шматок хліба [насущного] див. шматок.
5. перен., розм. Харчі, їжа. Чий хліб їси, під того й дудочку скачи! (Укр.. присл.., 1963, 88); Дід знову забалакав: - ..Я людям служу, громаді служу - так, за хліб, за спасибі... от що! (Мирний, І, 1949, 158); // Утримання, забезпечення кого-небудь. Батьків хліб не навчить (Номис, 1864, № 10777); Хто служить з ласки, тому стає хріном хліб панський (Укр.. присл..,. 1963, 85); Піти до зятя на друге село не хотілось, бо зять - чужа людина, а чужий хліб гіркий (Коцюб., І, 1955, 41); // чого. Що-небудь основне, найнеобхідніше для функціонування, існування і т. ін. чого-небудь; основа. Вугілля - це справжній хліб промисловості, без цього хліба промисловість стоїть.. (Ленін, 40, 1974, 276); Цеглу часто називають хлібом новобудов (Веч. Київ, 29.XI 1973, 1).
◇ Бути (жити) на хлібах чиїх (на хлібі чийому); Їсти хліб чий; Сидіти на хлібі чийому - жити за чийсь рахунок, бути на чийомусь утриманні. - Я краще кози доїтиму.., а не буду їсти його хліба! (Коцюб., І, 1955, 36); Санаторці жили на хлібах Якима Івановича Потопальського мов у бога за дверима (Збан., Сеспель, 1961, 95); - Йди з мого достатку, ..як ті розумники, що скаламутили тобі мізки і які тебе в Сибір на поселення запроторять. Тоді вже можеш плювати на мене, а тепер, поки на моєму хлібі сидиш,- зась? (Стельмах, І, 1962, 108); Ділити (розділяти) хліб [і сіль] - те саме, що Ділити (розділити) хліб-сіль (див. хліб-сіль). Вона ділила з ним твердий вигнання хліб (Л. Укр., І, 1951, 175); В думках перебирає [Мірошниченко] тривожні години, коли він з партизанського лісу навідувався до Бондарів і ті без нарікання ділили з ним у темряві хліб і сіль, сподіваючися на кращі часи (Стельмах, II, 1962, 25); Дурно хліб їсти див. їсти; З'їсти хліба див. з'їдати; Знати (дізнаватися, дізнатися), почому (почім) хліб і сіль - зазнавати труднощів, важких випробувань. - Та знаю, почому хліб і сіль (Стельмах, І, 1962, 49); І хоч він не так багато прожив на світі, а встиг дізнатися, почім хліб і сіль (Чорн., Красиві люди, 1961, ,8); Їсти чужий хліб див. їсти; Казенні хліби (хліба) їсти; Казенний хліб їсти, заст., ірон. - сидіти у в'язниці. Довго мене держали там [у тюрмі]; цілий рік я казенний хліб їла (Мирний, І, 1954, 95); Посадити на казенні хліба див. посадити.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | хліб | хліба |
Родовий | хліба | хлібів |
Давальний | хлібові, хлібу | хлібам |
Знахідний | хліб | хліба |
Орудний | хлібом | хлібами |
Місцевий | на/у хлібі | на/у хлібах |
Кличний | хлібе | хліба |