ДУДІТИ, диш, дить, недок., розм. 1. Грати на дудці або іншому духовому інструменті. З правого боку озера, обложившись зеленим очеретом, сидів Василь і щосили дудів у зелену дудку (Мирний, IV, 1955, 23).
2. Те саме, що дудніти 1. Дудів одуд біля річки.