комбатанти
КОМБАТАНТИ, -ів, мн. У міжнародному праві – особи, які входять до складу збройних сил воюючої країни та беруть безпосередньо участь у воєнних діях (особовий склад регулярних збройних сил, ополчення і добровільних загонів; учасники Руху Опору; населення, яке при наближенні ворога взялося за зброю; учасники громадянських і національно-визвольних воєн).
комбатант
КОМБАТАНТ, -а, ч. Див. комбатанти.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | комбатант | комбатанти |
Родовий | комбатанта | комбатантів |
Давальний | комбатантові, комбатанту | комбатантам |
Знахідний | комбатанта | комбатантів |
Орудний | комбатантом | комбатантами |
Місцевий | на/у комбатанті, комбатантові | на/у комбатантах |
Кличний | комбатанте | комбатанти |