литвини
ЛИТВИНИ, ів, мн. (одн. литвин, а, ч.; литвинка, и, ж.), заст. 1. Литовці. Воєвода хмурого вигляду литвин, з довгими, вже посивілими вусами (Коч., П'єси, 1951, 131).
2. Поліщуки. На українських заводах з'явились безщасні поліщуки, чи, як звуть їх на Україні, литвини (Н.-Лев., II, 1956, 95); Артем уже знав, що є тартаки такі великі в місті, а ліс туди плотами по Дніпру литвини сплавляють (Головко, II, 1957, 213).
литвин
ЛИТВИН див. литвини.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | литвин | литвини |
Родовий | литвина | литвинів |
Давальний | литвинові, литвину | литвинам |
Знахідний | литвина | литвинів |
Орудний | литвином | литвинами |
Місцевий | на/у литвині, литвинові | на/у литвинах |
Кличний | литвине | литвини |