марокканці
МАРОККАНЦІ, ів, мн. (одн. марокканець, нця, ч.; марокканка, и, ж.). Корінне населення Марокко. Кого вже тільки не бачив їхній порт за ці роки! Бачив зуавів, бенгальців, сенегальців, здоровезних чорношкірих марокканців (Гончар, II, 1959, 7).
марокканець
МАРОККАНЕЦЬ див. марокканці.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | марокканець | марокканці |
Родовий | марокканця | марокканців |
Давальний | марокканцеві, марокканцю | марокканцям |
Знахідний | марокканця | марокканців |
Орудний | марокканцем | марокканцями |
Місцевий | на/у марокканці, марокканцеві | на/у марокканцях |
Кличний | марокканцю | марокканці |
марокканка
МАРОККАНКА див. марокканці.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | марокканка | марокканки |
Родовий | марокканки | марокканок |
Давальний | марокканці | марокканкам |
Знахідний | марокканку | марокканок |
Орудний | марокканкою | марокканками |
Місцевий | на/у марокканці | на/у марокканках |
Кличний | марокканко | марокканки |