повиздихати
ПОВИЗДИХАТИ, аємо, аєте, док., розм. Виздихати (про всіх або багатьох). Скотина без паші та водопою вся повиздихала (Стор., І, 1957, 50); [Куріпка:] Та кролів же перекалічите, повиздихають вони... (Голов., Драми, 1958, 173); - Господи, хоч би і в нас зробили забастовку, бо вже далі повиздихаємо з голоду! - вирвалось у Василини, коли Ксеня закінчила читати (Стельмах, І, 1962, 517).