повиичик
ПОВИИЧИК, а, ч. У Росії XVI - XVII ст. - служитель канцелярії, який відав діловодством у суді. - На їхніх скатованих тілах купці, феодали Строганови, робили собі мільйони. Так, робили з допомогою своїх повитчиків, своїх управителів, які вимотували всі жили в рабів-робітників (Донч., II, 1956, 61).