акупунктура
АКУПУНКТУРА, -и, ж. Старокитайський (відомий у Китаї з 2-го ст. до н. е.) метод лікування, в основі якого лежить дія на біологічно активні точки організму за допомогою вколювання спеціальних срібних або сталевих голок у нервові вузли, розташовані в певних точках на тілі людини (всього таких точок налічується понад 600); завдяки безпосередній дії на основні провідні системи організму (нервову, судинну, лімфатичну) і опосередкованої активізації головних систем (центральної нервової системи, нейрогуморальної, ендокринної, імунної), акупунктура визнана ефективним методом в лікуванні широкого ряду захворювань (стенокардії, гіпертонічної хвороби, бронхіальної астми, мігрені, хронічного циститу, простатиту, мастопатії, діареї, гастриту виразкової хвороби шлунку і дванадцятипалої кишки та багатьох інших).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | акупунктура | акупунктури |
Родовий | акупунктури | акупунктур |
Давальний | акупунктурі | акупунктурам |
Знахідний | акупунктуру | акупунктури |
Орудний | акупунктурою | акупунктурами |
Місцевий | на/у акупунктурі | на/у акупунктурах |
Кличний | акупунктуро | акупунктури |