акцептор
АКЦЕПТОР, -а, ч. 1. Частинка, що приєднує електрони. 2. В хімії комплексних сполук – компонента (атом чи йон), яка за певних умов приєднує два електрони. 3. В радіаційній хімії – частинка, що реагує з вільними радикалами. 3. Одержувач повідомлення. 4. Організм, якому пересаджують орган чи тканину або переливають кров. 5. фіз. Дефект кристалічних ґрат напівпровідника у вигляді домішкового атома, що може захоплювати електрони з валентної зони у донорів, утворюючи при цьому дірки, що беруть участь в електропровідності.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | акцептор | акцептори |
Родовий | акцептора | акцепторів |
Давальний | акцепторові, акцептору | акцепторам |
Знахідний | акцептор, акцептора | акцептори, акцепторів |
Орудний | акцептором | акцепторами |
Місцевий | на/у акцепторі | на/у акцепторах |
Кличний | акцепторе | акцептори |