аравієць
АРАВІЄЦЬ, -ійця, ч. 1. іст. Мешканець Стародавньої Аравії; аравійці, як і стародавні єгиптяни, любили писати, причому писали на чому завгодно: на камені, на дерев’яних дощечках, на глині, на скелях (графіті), на бронзі тощо; збереглося понад 5 тис. пам’яток їхньої епіграфіки; це переважно описи політичних подій, стародавні закони, написи-посвяти, написи на гробницях, ділові акти тощо; датування аравійської епіграфіки проблематичне; одні вчені відносять її до кінця II – початку І тис. до н. е., інші – до VIII чи V ст. до н. е. 2. Мешканець Аравійського півострова. 3. Громадянин Саудівської Аравії.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | аравієць | аравійці |
Родовий | аравійця | аравійців |
Давальний | аравійцеві, аравійцю | аравійцям |
Знахідний | аравійця | аравійців |
Орудний | аравійцем | аравійцями |
Місцевий | на/у аравійці, аравійцеві | на/у аравійцях |
Кличний | аравійцю | аравійці |