бандитизм
БАНДИТИЗМ, у, ч. Злочинна діяльність озброєних банд, що чинять грабежі, розбої, вбивства; терористична діяльність контрреволюційних банд. У 1921 р. на Україні існували десятки банд.. Бандитизм перешкоджав переходові до мирної праці, створював додаткові труднощі (Іст. УРСР, II, 1957, 221); [Гармаш:] Товаришу Смола. [Смола:] Селянин. Незаможник. Працював у боротьбі з бандитизмом (Мик., І, 1957, 113).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | бандитизм | бандитизми |
Родовий | бандитизму | бандитизмів |
Давальний | бандитизмові, бандитизму | бандитизмам |
Знахідний | бандитизм | бандитизми |
Орудний | бандитизмом | бандитизмами |
Місцевий | на/у бандитизмі | на/у бандитизмах |
Кличний | бандитизме | бандитизми |