безвусий
БЕЗВУСИЙ, рідко БЕЗУСИЙ, а, е. 1. Який не має вусів. Хома видимо глузує. В зморшках старого безвусого виду глибоко залягла злість (Коцюб., II, 1955, 34); Безвусий Брянський по старшинству був весільним батьком (Гончар, III, 1959, 189).
2. перен. Дуже молодий. [Спартак:] Коли я був безвусим юнаком, Я уявляв собі нову людину Як суміш із заліза та бетону (Дмит., Драм. тв., 1958, 45).
3. Те саме, що безостий. Після вусатої жовтогарячої озимої [пшениці].. закрасувались такі ж неозорі масиви уже безвусої, булькатозернистої і ще рутої ярої (Баш, Надія, 1960, 238).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | безвусий | безвуса | безвусе | безвусі |
Родовий | безвусого | безвусої | безвусого | безвусих |
Давальний | безвусому | безвусій | безвусому | безвусим |
Знахідний | безвусий, безвусого | безвусу | безвусе | безвусі, безвусих |
Орудний | безвусим | безвусою | безвусим | безвусими |
Місцевий | на/у безвусому, безвусім | на/у безвусій | на/у безвусому, безвусім | на/у безвусих |