безвірницький
БЕЗВІРНИЦЬКИЙ, а, е. Спрямований проти віри в бога; антирелігійний, Богомольний Івко озвався безвірницьким словом (Горд., І, 1959, 180).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | безвірницький | безвірницька | безвірницьке | безвірницькі |
Родовий | безвірницького | безвірницької | безвірницького | безвірницьких |
Давальний | безвірницькому | безвірницькій | безвірницькому | безвірницьким |
Знахідний | безвірницький, безвірницького | безвірницьку | безвірницьке | безвірницькі, безвірницьких |
Орудний | безвірницьким | безвірницькою | безвірницьким | безвірницькими |
Місцевий | на/у безвірницькому, безвірницькім | на/у безвірницькій | на/у безвірницькому, безвірницькім | на/у безвірницьких |