блискавичний
БЛИСКАВИЧНИЙ, а, е. 1. Прикм. до блискавка 1. Блискавичне сяйво.
2. Швидкий, як блискавка. Блискавичним рухом скочив [Юрій] на підвіконня (Собко, Зор. крила, 1950, 52); Напад був блискавичний (Кучер, Чорноморці, 1956, 314); Блискавична швидкість.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | блискавичний | блискавична | блискавичне | блискавичні |
Родовий | блискавичного | блискавичної | блискавичного | блискавичних |
Давальний | блискавичному | блискавичній | блискавичному | блискавичним |
Знахідний | блискавичний, блискавичного | блискавичну | блискавичне | блискавичні, блискавичних |
Орудний | блискавичним | блискавичною | блискавичним | блискавичними |
Місцевий | на/у блискавичному, блискавичнім | на/у блискавичній | на/у блискавичному, блискавичнім | на/у блискавичних |