вбиратися
ВБИРАТИСЯ (УБИРАТИСЯ)1, аюся, аєшся, недок., ВВІБРАТИСЯ (УВІБРАТИСЯ) і ВБРАТИСЯ (УБРАТИСЯ), вберуся, вберешся, док. 1. Заходити, влазити, забиратися куди-небудь. Вбираючись в гущавину, де саме холодом повіяло, панотець каже: - Тут треба коні попасти, та й самі покачаємось в траві (Свидн., Люборацькі, 1955, 208).
@ У силу вбиратися: а) ставати сильнішим, набиратися сили. На восьмий тиждень я устав з ліжка. Тоді вже почав жваво у силу вбиратись (Вовчок, VI, 1956, 248); Тяглися з землі молоді парості, тонкі та гнучкі, чекаючи простору та сонячного світу, щоб і собі убратися в силу і буйнути навперейми з своїми дідами (Мирний, III, 1954, 293); б) ставати заможним. Трохи та потроху обжився він, почав підніматись на ноги, у силу вбиратись (Мирний, IV, 1955, 169).
2. тільки недок. Пас. до вбирати1 1. Фосфор і сірка білків за допомогою відповідних бактерій у процесах гниття незабаром перетворюються з органічних сполук у розчинні мінеральні солі, які вбираються коренями (Хлібороб Укр., 10, 1965, 11).
ВБИРАТИСЯ2 див. убиратися1.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вбираюся | вбираємося |
2 особа | вбираєшся | вбираєтеся |
3 особа | вбирається | вбираються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вбиратимуся | вбиратимемося |
2 особа | вбиратимешся | вбиратиметеся |
3 особа | вбиратиметься | вбиратимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | вбирався | вбиралися |
Жіночий рід | вбиралася | |
Середній рід | вбиралося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вбираймося | |
2 особа | вбирайся | вбирайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | вбираючись | |
Минулий час | вбиравшись |