верхогляд
ВЕРХОГЛЯД, а, ч. Людина, що виявляє верхоглядство; поверхова людина. - І ідеї нікчемні, і в нас люди-таки настали нікчемні, пусті, верхогляди, неслухняні! - сказав архімандрит (Н.-Лев., І, 1956, 564); Незабаром усі переконалися, що Попов просто верхогляд (Бойч., Молодість, 1949, 77).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | верхогляд | верхогляди |
Родовий | верхогляда | верхоглядів |
Давальний | верхоглядові, верхогляду | верхоглядам |
Знахідний | верхогляда | верхоглядів |
Орудний | верхоглядом | верхоглядами |
Місцевий | на/у верхогляді, верхоглядові | на/у верхоглядах |
Кличний | верхогляде | верхогляди |