викорчування
ВИКОРЧУВАННЯ, я, с. Дія за знач. викорчувати.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | викорчування | викорчування |
Родовий | викорчування | викорчувань |
Давальний | викорчуванню | викорчуванням |
Знахідний | викорчування | викорчування |
Орудний | викорчуванням | викорчуваннями |
Місцевий | на/у викорчуванні | на/у викорчуваннях |
Кличний | викорчування | викорчування |