втручати
ВТРУЧАТИ (УТРУЧАТИ), аю, аєш, недок., ВТРУТИТИ (УТРУТИТИ), втручу, втрутиш, док., перех., у що і без додатка. 1. Штовхаючи кого-, що-небудь, впихати до чогось, кудись. Ой приведи до річеньки, а не втручай у воду (Сл. Гр.); Хлопчики звільна [відчинили].. двері і втрутили Гриця досередини (Фр., II, 1950, 57).
2. перен., діал. Вставляти в розмову (власне зауваження, слово тощо). Скільки раз і Йван хотів до бесіди своє слівце втрутити (Март., Тв., 1954, 46).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | втручаю | втручаємо |
2 особа | втручаєш | втручаєте |
3 особа | втручає | втручають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | втручатиму | втручатимемо |
2 особа | втручатимеш | втручатимете |
3 особа | втручатиме | втручатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | втручав | втручали |
Жіночий рід | втручала | |
Середній рід | втручало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | втручаймо | |
2 особа | втручай | втручайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | втручаючи | |
Минулий час | втручавши |