відговорюватися
ВІДГОВОРЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, рідко ВІДГОВОРЯТИСЯ, яюся, яєшся, недок., ВІДГОВОРИТИСЯ, орюся, оришся, док., розм. Те саме, що відмовлятися 4. Встала я, кручуся, верчуся, боюся пристати до них, а одговорюватись ніяково (Н.-Лев., III, 1956, 258); - Хто ти такий? - питає його цар. Мишко відпрошується, відговорюється і так і сяк (Калин, Закарп. казки, 1955, 133); Тимоха дуже було часто гроші бере в батька, а той, не вміючи одговоритись.., дає йому, скільки він забажає (Кв.-Осн., II, 1956, 257).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відговорююся | відговорюємося |
2 особа | відговорюєшся | відговорюєтеся |
3 особа | відговорюється | відговорюються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відговорюватимуся | відговорюватимемося |
2 особа | відговорюватимешся | відговорюватиметеся |
3 особа | відговорюватиметься | відговорюватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | відговорювався | відговорювалися |
Жіночий рід | відговорювалася | |
Середній рід | відговорювалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відговорюймося | |
2 особа | відговорюйся | відговорюйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | відговорюючись | |
Минулий час | відговорювавшись |