горлянка
ГОРЛЯНКА, и, ж., розм. Те саме, що горло 1. Наливайко помітив рухливий гострий кадик на худій горлянці коваля (Ле, Наливайко, 1957, 112); Щось клекотіло йому в грудях, булькало в горлянці (Тулуб, Людолови, І, 1957, 338); * Образно. Обвал, як добра пробка, увійшов у горлянку розколини (Перв., Невигадане життя, 1958, 89).
@ Наступати (наступити) на горлянку див. наступати; Перегризти горлянку див. перегризти.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | горлянка | горлянки |
Родовий | горлянки | горлянок |
Давальний | горлянці | горлянкам |
Знахідний | горлянку | горлянки |
Орудний | горлянкою | горлянками |
Місцевий | на/у горлянці | на/у горлянках |
Кличний | горлянко | горлянки |