даленіти
ДАЛЕНІТИ, іє, недок. 1. Здалека виднітися, мріти. Темні гори даленіли у вечірній млі (Гонч., Вибр., 1959, 182).
2. Відходити далеко, в далечінь; віддалятися. Постать її зменшувалась, даленіла і зрештою зникла (Руд., Вітер.., 1958, 438); Він не спускав очей з постаті Семена Лехмана, що даленіла і маліла на його очах (Турч., Зорі.., 1950, 48); Літо даленіє, даленіє літо, і шепочуть з вітром запізнілі квіти (Сос., Солов. далі, 1957, 115).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | даленію | даленіємо |
2 особа | даленієш | даленієте |
3 особа | даленіє | даленіють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | даленітиму | даленітимемо |
2 особа | даленітимеш | даленітимете |
3 особа | даленітиме | даленітимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | даленів | даленіли |
Жіночий рід | даленіла | |
Середній рід | даленіло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | даленіймо | |
2 особа | даленій | даленійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | даленіючи | |
Минулий час | даленівши |