денікінець
ДЕНІКІНЕЦЬ, нця, ч., іст. Військовий білогвардійської армії генерала Денікіна. Денікінці одкочувались своїми арміями невпинно на південь (Ю. Янов., І, 1958, 86).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | денікінець | денікінці |
Родовий | денікінця | денікінців |
Давальний | денікінцеві, денікінцю | денікінцям |
Знахідний | денікінця | денікінців |
Орудний | денікінцем | денікінцями |
Місцевий | на/у денікінці, денікінцеві | на/у денікінцях |
Кличний | денікінцю | денікінці |