догрібати
ДОГРІБАТИ, аю, аєш, недок., ДОГРЕБТИ, бу, беш; мин. ч. догріб, гребла, ло; док. 1. перех. і без додатка. Закінчувати догребти; гребти до певної межі, до певного часу. Догрібати сіно; Догребти до яру; Догребти до обіду.
2. неперех. Гребучи веслами, добиратися куди-небудь; допливати. * Образно. [Вітровий:] Веслом до комунізму не догребеш (Корн., II, 1955, 221).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | догрібаю | догрібаємо |
2 особа | догрібаєш | догрібаєте |
3 особа | догрібає | догрібають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | догрібатиму | догрібатимемо |
2 особа | догрібатимеш | догрібатимете |
3 особа | догрібатиме | догрібатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | догрібав | догрібали |
Жіночий рід | догрібала | |
Середній рід | догрібало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | догрібаймо | |
2 особа | догрібай | догрібайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | догрібаючи | |
Минулий час | догрібавши |