докучність
ДОКУЧНІСТЬ, ності, ж., рідко. Властивість за знач. докучний.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | докучність | докучності |
Родовий | докучності, докучности | докучностей |
Давальний | докучності | докучностям |
Знахідний | докучність | докучності |
Орудний | докучністю | докучностями |
Місцевий | на/у докучності | на/у докучностях |
Кличний | докучносте | докучності |