досвідчення
ДОСВІДЧЕННЯ, я, с., діал. Дія за знач. досвідчити і досвідчитися.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | досвідчення | досвідчення |
Родовий | досвідчення | досвідчень |
Давальний | досвідченню | досвідченням |
Знахідний | досвідчення | досвідчення |
Орудний | досвідченням | досвідченнями |
Місцевий | на/у досвідченні | на/у досвідченнях |
Кличний | досвідчення | досвідчення |