дражливість
ДРАЖЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість і стан за знач. дражливий 3. Говорити з нею дуже трудно, через її дражливість і несподіване стрибання з теми на тему (Л. Укр., V, 1956, 418); Зникла зовсім безпричинна дитяча дражливість, несподівані напади злості (Коз., Вибр., 1947, 57).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | дражливість | дражливості |
Родовий | дражливості, дражливости | дражливостей |
Давальний | дражливості | дражливостям |
Знахідний | дражливість | дражливості |
Орудний | дражливістю | дражливостями |
Місцевий | на/у дражливості | на/у дражливостях |
Кличний | дражливосте | дражливості |